Деякі міркування щодо вживання поняття «історія сучасності» у педагогічному контексті (крізь призму зарубіжних досліджень)

Ольга Василівна Сухомлинська

Анотація


У  статті  здійснено  аналіз  зарубіжних  джерел  з  історичної  науки, переважно  французьких  і  німецьких  авторів  (Garcia  Patrick,  Droit  Emmanuel, Reichherer  Franz),  який  засвідчив,  що  поняття  «історія  сучасності»,  «історія недавнього минулого», «безпосередня історія», «близька історія», вже увійшли до широкого наукового обігу. Більш ніж за 40 річну історію розвитку цього напряму історичної науки в зарубіжних країнах опубліковано значну кількість розвідок,  організовано  відповідні  науково-дослідницькі  інституції,  виходять періодичні й монографічні видання, запроваджено навчальні предмети й курси у вищих  і  середніх  навчальних  закладах.  Розкриваються  рухливі  межі  цього напряму: висхідну – тривалість життя людини (живий свідок) і низхідну, якою маркується яскрава подія нинішнього часу, що обговорюється в пресі, засобах масової  інформації,  соціальних  мережах.  Схарактеризовано  ключові  поняття історії сьогодення – свідок, пам’ять, соціальний запит, подія та особливості їх застосування.  Компаративний  аналіз  українських  і  зарубіжних  досліджень недавньої  історії  засвідчує  недостатню  увагу  вітчизняних  науковців  до методології  проведення  таких  розвідок.  Це  стосується  й  недостатньої розробленості  поняттєво-термінологічного  апарату,  методів  дослідження, вибору об’єктів і предметів дослідження, змістового наповнення, добору джерел і матеріалів. Відтак постановка питання про «історію сучасності» – це  перші кроки  до  її  серйозного  вивчення  та  застосування  в  дослідженнях  з  історії педагогіки й освіти.


Ключові слова


історія недавнього минулого; історія сьогодення; свідок; пам’ять; соціальний запит; подія; мобільність; етапи; періоди; історія освіти; нова методологія

Повний текст:

PDF

Посилання


Гупан Н. М. Актуальні проблеми методології історико-педагогічних досліджень / Нестор Гупан // Рідна шк. – 2013. – № 4/5. – С. 53–56.

Балашов Е. М. Школа в российском обществе 1917−1927 гг. Становление «нового человека». Санкт-Петербург, 2003. – 238 с.

Зерубавель Э. Переломные моменты истории [Электронный ресурс] / Эвиатар Зерубавель // Неприкосновенный запас. – [Москва], 2015. – № 2. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/nz/2015/2/4z.htm l. – Загл. с экрана.

Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з історії : пер. з нім. / Райнгарт Козеллек. – Київ : Дух і літера, 2009. – 429 с.

Педагогічний дискурс : зб. наук. пр. Вип. 15 : [зб. наук. пр. містить матеріали ХІІ всеукр. іст.-пед. наук.-практ. конф. «Джерельна та історіографічна основа сучасних історико- педагогічних досліджень», що відбулася 7–8 листоп. 2013 р. на базі Хмельниц. гуманітар.- пед. акад.] / Ін-т педагогіки НАПН України, Хмельниц. гуманітар.-пед. акад. – Хмельницький, 2013. – 812 с.

Сухомлинська О. Методологія дослідження історико-педагогічних реалій другої половини ХХ століття / Ольга Сухомлинська // Шлях освіти. – 2007. – № 4. – С. 6–12.

Хрыков Е. М. Гипотеза в историко-педагогическом исследовании / Е. М. Хрыков // Педагогика. – 2016. – № 6. – С. 103–110.

Droit E. La fin de l'histoire du temps présent telle que nous l'avons connue / Emmanuel Droit, Franz Reichherzer // Vingtième Siècle. Revue d'histoire. – 2013. – № 2. – P. 121–145.

Garcia P. Essor et enjeux de l’histoire du temps présent au CNRS [Electronic resource] / Patrick Garcia // La revue pour l’histoire du CNRS. – 2003. – № 9. – Mode of access: http://journals.openedition.org/histoire-cnrs/562. – Title from the screen.

Lagrou P. De l'histoire du temps présent à l'histoire des autres / Pieter Lagrou // Vingtième Siècle. Revue d'histoire. – 2013. – № 2. – P. 101–119.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2019 Ольга Василівна Сухомлинська

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.