Історіографічний аспект дослідження проблеми професійної освіти дорослих у країнах Європи
DOI:
https://doi.org/10.32405/10.32405/2663-5739-2020-4-8-17Ключові слова:
освіта дорослих, професійна освіта дорослих, неперервне навчання, країни Європи, історіографія, андрагогіка.Анотація
У статті доведено актуальність питань вивчення історіографії професійної освіти дорослих, яка відображена в українських та європейських нормативних документах. Узагальнено та систематизовано історіографічні здобутки вивчення проблеми професійної освіти дорослих у країнах Європи. З’ясовано, що андрагогічні дослідження європейських науковців носили як теоретичний, так і емпіричний характер. Доведено, що теоретики освіти дорослих у своїх наукових працях акцентували увагу на комплексному вивченні проблем професійного навчання дорослих (H. Titgens, H. Drager, J. Olbrich і W. Seitter, D. Delors, E. Faure). Дослідники з різних європейських країн систематизували історіографію розвитку професійної освіти дорослих своєї держави (H. Engelbrecht, F. Jodl, G. Günther, M. Vogel, J. Olbrich). Деякі науковці представляли історію професійної освіти дорослих з огляду на класичну хронологію, інші – з точки зору соціології, культурології та політики (W. Bründl, F. Balser, J. Henningsen, А. Kapp, C. Pache, G. Fischer, W. Göhring, H. Siemering). В останнє десятиріччя ХХ століття пошуки у галузі історії розвитку професійної освіти дорослих активізувались, зокрема науковці досліджували процес становлення народної освіти у країнах Європи, питання професійного навчання дорослих у компаративному аспекті, становлення та розвиток теорії й практики освіти дорослих (D. Savicevic, J. Henschke, J. Draper, Ч. Катански, Е. Rosenstock-Huessy, А. Stopińska-Pająk, D. Nittel, W. Gieseke). Також наукові пошуки сучасних дослідників в означеній галузі стосуються вивчення теоретичних аспектів навчання дорослих, аналізу досвіду організації освітнього процесу, історії становлення андрагогічної науки, емпіричних досліджень проблеми навчання дорослих європейців та деякі інші.Посилання
Боярська-Хоменко А.В. Освіта дорослих в країнах Центральної та Східної Європи: ретроспективний аналіз : монографія. Харків : ХНПУ, Мітра, 2019. 376 с.
Катански, Ч. Андрагогически подход към качеството и ефективността на професионалното обучение на възрастни (ретроспективно изследване). Bulgarian Journal of Science and Education Policy (BJSEP). 2009. Vol. 3, Nr. 1. P. 68-95.
Balser F. Die Anfänge der Erwachsenenbildung in Deutschland in der ersten Hälfte des 19. Jahrhunderts. Stuttgart, 1959. 186 s.
Bründl W. Eigenart und Entwicklung der Wiener Volkshochschulen. Wien, 1958. 218 s.
Dräger H. Die Gesellschaft für Verbreitung von Volksbildung. Eine historisch-problemgeschichtliche Darstellung von 1871–1914. Stuttgart, 1975. S. 112 – 124.
Draper J.A. The metamorphoses of andragogy. The Canadian Journal for the Study of Adult Education. 1998. 12(1). P. 3–26.
Engelbrecht H. Geschichte des Österreichischen Bildungswesens. Erziehung und Unterricht auf dem Boden Österreichs. Wien, 1995. 6 Bde. 246 s.
European Society for Research on the Education of Adults. URL : http://www.esrea.org/?l=en (accessed date: 05.09.2020).
Fischer G. Erwachsenenbildung im Faschismus. Eine historisch-kritische Untersuchung über die Stellung und Funktion der Erwachsenenbildung zwischen 1930 und 1945. Bensheim, 1981. 274 s.
Gieseke W. Professioneller Habitus und Geschichte. Aspekte der Geschichtsverbundenheit im Spannungsfeld von Habitus und professionellem Handeln. Hessische Blätter für Volksbildung. 1991. H. 2. S. 105–116
Göhring W. Bildung in Freiheit. Die Erwachsenenbildung in Österreich nach 1945. Wien, 1983. 146 s.
Günther G. Das Hamburger Volksheim 1901–1922. Die Geschichte einer sozialen Idee. Berlin, 1924. 228 s.
Henningsen J. Die Neue Richtung in der Weimarer Zeit. Stuttgart, 1960. 168 s.
Henschke J.A. Historical antecedents shaping conceptions of andragogy: A comparison of sources and roots. Paper presented at the International Conference on Research in Comparative Andragogy. Radovljica, Slovenia, 2010. S. 64–82.
Jodl F. 25 Jahre Volksbildung. Chronik des Wiener Volksbildungsvereines von 1887 bis 1912. Wien, 1912. 86 s.
Kapp A. Platon's Erziehungslehre, als Pädagogik für die Einzelnen und als Staatspädagogik.
Minden und Leipzig, 1833. 324 s.
Künzel K. Kann es eine Geschichte der Erwachsenenbildung geben? Zugänge zur Geschichte der Erwachsenenbildun / Tietgens, H. (Hg.). Braunschweig, 1985. S. 128–156.
Nittel D. Editorial: Geschichtsverständnis und Berufsbewusstsein in der Erwachsenenbildung. Hessische Blätter für Volksbildung. 2010. H. 2. S. 103–104.
Olbrich J. Konzeption und Methodik der Erwachsenenbildung bei Eduard Weitsch. Stuttgart, 1972. 196 s.
Pache C. Theodor Bäuerles Beitrag zur deutschen Erwachsenenbildung. Stuttgart, 1971. 247 s.
Pöggeler F. Zur Dokumentation der Geschichte der Erwachsenenbildung. Anregung zum Sammeln und Sichten. Stuttgart: Kohlhammer, 1981. 124 s.
Rosenstock-Huessy E. Andragogy. 2006. URL : http://www.argobooks.org/feringer-notes/t24.html (accessed date: 05.09.2020).
Savicevic D. Modern conceptions of andragogy: A European framework. Studies in the Education of Adults. 1991. 23(3). P.179–201.
Savicevic D. The roots and evolution of andragogical ideas (Koreni I razvoj andragoskih ideja – in the Serb Language). Beograd: Serbia (formerly Yugoslavia) Institut za pedagogiju I andragogiju Andragosko drustvo Srbije, 2000. 136 s.
Seitter W. Geschichte der Erwachsenenbildung. Eine Einführung. Bielefeld, 2007. 200 р.
Siemering H. Arbeiterbildungswesen in Wien und Berlin. Eine kritische Untersuchung. Freiburger volkswirtschaftliche Abhandlungen. Karlsruhe, 1911. Bd. 1. 335 s.
Stern J.L. Wiener Volksbildungswesen. Jena, 1910. 36 s.
Stifter C.H. Erwachsenenbildung und Historiographie – Anmerkungen zu einem ungeklärten Verhältnis. Zeitschrift für Weiterbildungsforschung, 2010. Rep. 4 (33. Jg.). P. 38–51.
Stopińska-Pająk A. Polskie tradycje instytucji edukacji dorosłych w kontekście uczenia się całożyciowego. Rocznik Andragogiczny. 2015. T. 22. S. 289-300.
Vogel, M.R.. Volksbildung im ausgehenden 19. Jahrhundert. Ein Beitrag zur Theorien- und Institutionengeschichte. Stuttgart, 1959. 124 s.
REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)
Balser, F. (1959). Die Anfänge der Erwachsenenbildung in Deutschland in der ersten Hälfte des 19. Jahrhunderts. Stuttgart.
Bründl, W. (1958). Eigenart und Entwicklung der Wiener Volkshochschulen. Wien.
Dräger, H. (1975). Die Gesellschaft für Verbreitung von Volksbildung. Eine historisch-problemgeschichtliche Darstellung von 1871–1914 (s. 112 – 124). Stuttgart.
Draper, J.A. (1998). The metamorphoses of andragogy. The Canadian Journal for the Study of Adult Education, 12(1), 3–26.
Engelbrecht, H. (1995). Geschichte des Österreichischen Bildungswesens. Erziehung und Unterricht auf dem Boden Österreichs (6 Bdch.). Wien.
European Society for Research on the Education of Adults (2016). Retrieved from: http://www.esrea.org/?l=en.
Fischer, G. (1981). Erwachsenenbildung im Faschismus. Eine historisch-kritische Untersuchung über die Stellung und Funktion der Erwachsenenbildung zwischen 1930 und 1945. Bensheim.
Gieseke, W. (2010) Professioneller Habitus und Geschichte. Aspekte der Geschichtsverbundenheit im Spannungsfeld von Habitus und professionellem Handeln. Hessische Blätter für Volksbildung, 2, 105–116.
Göhring, W. (1983). Bildung in Freiheit. Die Erwachsenenbildung in Österreich nach 1945. Wien.
Günther, G. (1924). Das Hamburger Volksheim 1901–1922. Die Geschichte einer sozialen Idee. Berlin.
Henningsen, J. (1960). Die Neue Richtung in der Weimarer Zeit. Stuttgart.
Henschke, J.A. (1998). Historical antecedents shaping conceptions of andragogy: A comparison of sources and roots. In Paper presented at the International Conference on Research in Comparative Andragogy : Radovljica, Slovenia, September 10–13 (pp. 64–82). Radovljica.
Jodl, F. (1912). 25 Jahre Volksbildung. Chronik des Wiener Volksbildungsvereines von 1887 bis 1912. Wien.
Kapp, A. (1833). Platon's Erziehungslehre, als Pädagogik für die Einzelnen und als Staatspädagogik. Minden und Leipzig.
Künzel, K. (1985). Kann es eine Geschichte der Erwachsenenbildung geben? In Tietgens, H. (Hg.) Zugänge zur Geschichte der Erwachsenenbildung (S. 128–156). Braunschweig.
Nittel, D. (2010). Editorial: Geschichtsverständnis und Berufsbewusstsein in der Erwachsenenbildung. Hessische Blätter für Volksbildung, 2, 103–104.
Olbrich, J. (1972). Konzeption und Methodik der Erwachsenenbildung bei Eduard Weitsch. Stuttgart.
Pache, C. (1971). Theodor Bäuerles Beitrag zur deutschen Erwachsenenbildung. Stuttgart.
Pöggeler, F. (1981). Zur Dokumentation der Geschichte der Erwachsenenbildung. Anregung zum Sammeln und Sichten. Stuttgart: Kohlhammer.
Rosenstock-Huessy, E. (2006). Andragogy. Retrieved from: http://www.argobooks.org/feringer-notes/t24.html.
Savicevic, D. (1991). Modern conceptions of andragogy: A European framework. Studies in the Education of Adults, 23(3), 179–201.
Savicevic, D. (2000). The roots and evolution of andragogical ideas (Koreni I razvoj andragoskih ideja – in the Serb Language). Beograd: Serbia (formerly Yugoslavia) Institut za pedagogiju I andragogiju Andragosko drustvo Srbije.
Seitter, W. (2007). Geschichte der Erwachsenenbildung. Eine Einführung. Bielefeld.
Siemering, H. (1911). Arbeiterbildungswesen in Wien und Berlin. Eine kritische Untersuchung. Freiburger volkswirtschaftliche Abhandlungen (Bd. 1). Karlsruhe.
Stern, J. L. (1910). Wiener Volksbildungswesen. Jena.
Stifter, C. H. (2010). Erwachsenenbildung und Historiographie – Anmerkungen zu einem ungeklärten Verhältnis. Zeitschrift für Weiterbildungsforschung, 33(4), 38–51.
Stopińska-Pająk, A. (2015). Polskie tradycje instytucji edukacji dorosłych w kontekście uczenia się całożyciowego. Rocznik Andragogiczny, 22, 289-300.
Vogel, M.R. (1959). Volksbildung im ausgehenden 19. Jahrhundert. Ein Beitrag zur Theorien- und Institutionengeschichte. Stuttgart.
Boiarska-Khomenko, A.V. (2019). Osvita doroslykh v krainakh Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy: retrospektyvnyi analiz : monohrafiia [Adult education in Central and Eastern Europe: a retrospective analysis: a monograph]. Kharkiv : KhNPU, Mitra.
Katansky, Ch. (2009). Andrahohychesky podkhod kъm kachestvoto y efektyvnostta na profesyonalnoto obuchenye na vъzrastny (retrospektyvno yzsledvane) [Andragogical approach to the quality and effectiveness of adult vocational training (retrospective study)]. Bulgarian Journal of Science and Education Policy (BJSEP), 3 (1), 68–95.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Анна Боярська-Хоменко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- вони залишають за собою право на авторство своєї роботи одразу після її публікації, зберігають це право за собою без жодних обмежень, а також передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC-SA, котра дозволяє іншим особам редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів їхній твір некомерційним чином поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах.
Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
СПІВПРАЦЯ З АВТОРАМИ
Редакція інформує авторів із редакційно-видавничим процесом, прописує терміни прийому матеріалів та дати публікації випусків. Окрім цього автор отримує детальний опис процесу рецензування. (Редакція здійснює підбір рецензентів для кожного окремого рукопису та надсилає авторам розгорнуті коментарі рецензентів).
Автор, подаючи статтю, висловлює тим самим згоду на її публікування у виданні, розміщення у вільному доступі на сайті видання в мережі Інтернет і передачу тексту статті (зокрема посилань, бібліографічної інформації тощо) третім особам, надання яким цих відомостей має обов’язковий характер, або іншим особам для використання з некомерційною метою, забезпечення можливості цитування публікації та підвищення індексу цитованості автора й видання.
Редакційна колегія визначає науковий рівень поданої статті, відповідність тематиці видання та встановленим вимогам.
Редакція зберігає за собою право на незначне літературне редагування та корегування текстів зі збереженням авторського стилю.
Рішення редколегії щодо прийняття або відхилення рукопису ґрунтується на його актуальності, новизні, відповідності науковому спрямуванню та вимогам видання.
Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікування статті порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики.
