Олександр Григорович Дзеверін (1908–1978): штрихи до наукового портрета
DOI:
https://doi.org/10.32405/2663-5739-2020-4-33-44Ключові слова:
Олександр Дзеверін, історія педагогіки, радянський педагог, педагогічна персоналія, біографія, бібліографія, біографістика.Анотація
У статті акцентовано на важливості переосмислення радянського минулого, зокрема через дослідження життєвого шляху та творчої спадщини педагогічних персоналій того часу. Подано біографію історика педагогіки Олександра Дзеверіна, окреслено його внесок у педагогічну науку шляхом висвітлення наукових зацікавлень ученого впродовж роботи в Українському науково-дослідному інституті педагогіки (УНДІП) протягом 1930–1970 років, де він як співробітник інституту, окрім історії педагогіки, займався дослідженням питання про продуктивну працю учнів старших класів середньої школи та теоретичним обґрунтуванням запровадження політехнічного навчання в загальноосвітній школі. Відзначено, що перша наукова публікація О. Дзеверіна датується 1932 р., коли в СРСР відбувся форсований наступ на гуманітарну сферу і розпочалося реформування освіти та педагогічної науки за радянськими канонами, а історія педагогіки мала дати теоретичне обґрунтування радянської моделі освіти, знайти її історичні корені. Доведено, що у працях ученого 1930–1950-х років наскрізною є тема керівної ролі комуністичної партії у розвитку педагогічної науки; подано періодизацію історії педагогіки в радянській Україні у баченні О. Дзеверіна. Підкреслено, що з другої половини 1950-х років, з початком «відлиги» та десталінізації до дослідницького поля вченого входить творча спадщина видатних українських педагогів минулого. Стаття містить складену автором бібліографію праць О. Дзеверіна з 37 позицій. На основі бібліографії та аналізу декількох праць педагога зроблено висновок про еволюцію педагогічного світогляду вченого від висвітлення ролі комуністичної партії і В. Леніна в розвитку педагогічної науки та шкільництва до зацікавлення педагогічною спадщиною Тимофія Лубенця, Івана Франка, Григорія Сковороди, Христини Алчевської і видання 5-томника праць Василя Сухомлинського (Київ, 1976–1977), у якому О. Дзеверін відіграв ключову роль як голова редакційної колегії та автор розлогої вступної статті.Посилання
Березівська Л. Д. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського як інтегратор і поширювач педагогічного біографічного знання. Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. праць. К., 2015. Вип. 12. С. 283–296.
Березівська Л. Д. Реформування загальної середньої освіти в Радянській Україні в умовах авторитарного суспільства (1931–1991): історіографія та джерела. Науково-педагогічні студії. 2019. №3. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2019-3-9-33
Дзеверін О.Г. Шляхом поступу. Розвиток історико-педагогічної науки в УРСР. Радянська освіта. 1958. 11 січня.
Дзеверін О.Г. З історії боротьби за народну освіту на Україні після перемоги жовтневої революції. Радянська школа. 1957. № 10. С. 61–66.
Дзеверін О.Г. Життя для освіти народу. Радянська школа. 1964. № 5. С. 98–99.
Дзеверін О.Г. Г.С. Сковорода в радянській історико-педагогічній літературі. Педагогічні ідеї Г.С. Сковороди. Київ: Вища школа, 1972. С. 213–245.
Дмитриев А. Сердечное слово и «республиканский уровень»: советские и украинские контексты творчества Василия Сухомлинского. Острова утопии: педагогическое и социальное проектирование послевоенной школы (1940–1980-е). М.: Новое литературное обозрение, 2015. С. 307–340.
Калениченко Н.П. Спогади ветерана лабораторії історії педагогіки. Інститут педагогіки АПН України – 80. Київ: Педагогічна думка, 2006. С. 335–339.
Микитюк В. Педагогічні концепти Івана Франка (теорія та методика навчання літератури) : монографія. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 408 с.
Сухомлинська О. Концептуальні засади розвитку історико-педагогічної науки в Україні. Шлях освіти. 1999. № 1. С. 41−45.
Сухомлинська О. Деякі аспекти еволюції сприйняття творчості В. Сухомлинського: дорога довжиною в 40 років. Історико-педагогічний альманах. 2012. Вип. 1. С. 62–72.
УНДІП на сторінках педагогічних журналів 1926–1976 рр. [Електронний ресурс]: [розширена електронна версія] / [уклад.: В. О. Гайдей, О. П. Міхно ; наук. консультант О. В. Сухомлинська].. Київ: ПМУ, 2016. 355 с. (Сер. «Педагогічні републікації»; вип. 3). Режим доступу: http://pmu.in.ua/download/14619/ (дата звернення 27.09.2020).
REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)
Berezivska, L. D. (2015). Derzhavna naukovo-pedahohichna biblioteka Ukrainy imeni V. O. Sukhomlynskoho yak intehrator i poshyriuvach pedahohichnoho biohrafichnoho znannia [V.O. Sukhomynsky State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine as an integrator and disseminator of pedagogical biographical knowledge]. Ukrainska biohrafistyka = Biographistica Ukrainica: zb. nauk. prats, 12, 283–296. [inUkrainian].
Berezivska, L. D. (2019). Reformuvannya zagal`noyi seredn`oyi osvity` v Radyans`kij Ukrayini v umovax avtory`tarnogo suspil`stva (1931–1991): istoriografiya ta dzherela [Secondary education reform in the Soviet Ukraine under conditions of authoritarian society (1931–1991): historiography and research sources]. Naukovo-pedagogichni studiyi. 2019. №3. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2019-3-9-33
Dzeverin, O.H. (1958). Shliakhom postupu. Rozvytok istoryko-pedahohichnoi nauky v URSR [By progress. Development of historical and pedagogical science in the Ukrainian SSR]. Radianska osvita. 11 sichnia [January 11]. [in Ukrainian].
Dzeverin, O.H. (1957). Z istorii borotby za narodnu osvitu na Ukraini pislia peremohy zhovtnevoi revoliutsii [From the history of the struggle for public education in Ukraine after the victory of the October Revolution]. Radianska shkola, 10, 61–66. [in Ukrainian].
Dzeverin, O.H. (1964). Zhyttia dlia osvity narodu [Life for the education of the people].
Radianska shkola, 5, 98–99. [in Ukrainian].
Dzeverin, O.H. (1972). H.S. Skovoroda v radianskii istoryko-pedahohichnii literaturi [H.S. Skovoroda in the Soviet historical and pedagogical literature]. Pedahohichni idei H.S. Skovorody. Kyiv: Vyshcha shkola, 213–245. [in Ukrainian].
Dmitriev, A. (2015). Serdechnoe slovo i «respublikanskiy uroven»: sovetskie i ukrainskie konteksty tvorchestva Vasiliya Sukhomlinskogo [A heartfelt word and «republican level»: Soviet and Ukrainian contexts of Vasily Sukhomlinsky's work]. Ostrova utopii: pedagogicheskoe i sotsialnoe proektirovanie poslevoennoy shkoly (1940–1980-e). M.: Novoe literaturnoe obozrenie, 307–340. [in Russian].
Kalenychenko, N.P. (2006). Spohady veterana laboratorii istorii pedahohiky [Memoirs of a veteran of the laboratory of the history of pedagogy]. Instytut pedahohiky APN Ukrainy – 80. Kyiv: Pedahohichna dumka, 335–339. [in Ukrainian].
Mykytiuk, V. (2017). Pedahohichni kontsepty Ivana Franka (teoriia ta metodyka navchannia literatury) : monohrafiia [Pedagogical concepts of Ivan Franko (theory and methods of teaching literature): monograph]. Lviv : LNU imeni Ivana Franka. [in Ukrainian].
Sukhomlynska, O. (1999). Kontseptualni zasady rozvytku istoryko-pedahohichnoi nauky v Ukraini [Conceptual Fundamentals of the Development of Historical and Pedagogical Science in Ukraine]. Shliakh osvity, 1, 41−45 [in Ukrainian].
Sukhomlynska, O. (2012). Deiaki aspekty evoliutsii spryiniattia tvorchosti V. Sukhomlynskoho: doroha dovzhynoiu v 40 rokiv [Some aspects of the evolution of the perception of V. Sukhomlynsky’s creativity: long way in 40 years]. Istoryko-pedahohichnyi almanakh. 1, 62–72. [in Ukrainian].
Mikhno, O., Haidei, V., uklad. (2016). UNDIP na storinkakh pedahohichnykh zhurnaliv 1926–1976 rr. [UNDIP on the pages of pedagogical journals 1926-1976.] [nauk. konsultant O.V. Sukhomlynska], [Rozshyrena elektronna versiia]. Kyiv: PMU, 355 s. (Ser. «Pedahohichni republikatsii»; vyp. 3). Elektronnyi resurs. Rezhym dostupu: http://pmu.in.ua/download/14619/ (data zvernennia – 27.09.2020). [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oleksandr P. Mikhno
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- вони залишають за собою право на авторство своєї роботи одразу після її публікації, зберігають це право за собою без жодних обмежень, а також передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC-SA, котра дозволяє іншим особам редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів їхній твір некомерційним чином поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах.
Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
СПІВПРАЦЯ З АВТОРАМИ
Редакція інформує авторів із редакційно-видавничим процесом, прописує терміни прийому матеріалів та дати публікації випусків. Окрім цього автор отримує детальний опис процесу рецензування. (Редакція здійснює підбір рецензентів для кожного окремого рукопису та надсилає авторам розгорнуті коментарі рецензентів).
Автор, подаючи статтю, висловлює тим самим згоду на її публікування у виданні, розміщення у вільному доступі на сайті видання в мережі Інтернет і передачу тексту статті (зокрема посилань, бібліографічної інформації тощо) третім особам, надання яким цих відомостей має обов’язковий характер, або іншим особам для використання з некомерційною метою, забезпечення можливості цитування публікації та підвищення індексу цитованості автора й видання.
Редакційна колегія визначає науковий рівень поданої статті, відповідність тематиці видання та встановленим вимогам.
Редакція зберігає за собою право на незначне літературне редагування та корегування текстів зі збереженням авторського стилю.
Рішення редколегії щодо прийняття або відхилення рукопису ґрунтується на його актуальності, новизні, відповідності науковому спрямуванню та вимогам видання.
Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікування статті порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики.
