Історико-культурна постать Григорія Сковороди: трансформація світоглядного простору філософа в сучасних умовах навчання й виховання студентської молоді
DOI:
https://doi.org/10.32405/2663-5739-2022-6-26-35Анотація
Дослідження присвячено розкриттю неординарної історико-культурної постаті Г. Сковороди як представника своєї доби й культури, розумінню трансформаційних процесів під час перенесення світоглядного простору філософа на сучасні умови навчання й виховання студентської молоді. У статті схарактеризовано категорії життя людини як історико-культурної постаті, яка зробила свій внесок у культуру доби, духовність народу. Як представник культури українського бароко Сковорода багатогранний: неоплатонічні студії, герменевтика, релігія і Біблія як спосіб пізнання, божественне в людині, філософські рефлексії, знання старих й нових мов, концепції й ідеї – усе це виходить за межі розуміння життя однієї людини й разом із тим викликає захоплення, бажання наслідування. Сковорода – людина свого часу й людина майбутнього одночасно. Акцентовано увагу на тому, що в центрі філософського простору поета – теоцентризм, христоцентризм, провіденціалізм, інтроспективний погляд на речі, діалектика, заснована на антитезах, а також неоплатонізм філософських рефлексій. Прагнучи філософського ідеалу, письменник максимально наближує стиль свого життя до цього ідеалу. У світлі підготовки до фаху, виховання студентської молоді освіта постає як інструмент педагогіки і як сучасні умови навчання й виховання, формування особистісних якостей у студента. Досліджуючи філософський простір поета, ми наближаємося до пізнання себе. Свої шукання Сковорода трансформував у думки для нас, майбутніх поколінь: кожен мусить пізнати свій народ і в народі себе як особистість.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- вони залишають за собою право на авторство своєї роботи одразу після її публікації, зберігають це право за собою без жодних обмежень, а також передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC-SA, котра дозволяє іншим особам редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів їхній твір некомерційним чином поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах.
Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
СПІВПРАЦЯ З АВТОРАМИ
Редакція інформує авторів із редакційно-видавничим процесом, прописує терміни прийому матеріалів та дати публікації випусків. Окрім цього автор отримує детальний опис процесу рецензування. (Редакція здійснює підбір рецензентів для кожного окремого рукопису та надсилає авторам розгорнуті коментарі рецензентів).
Автор, подаючи статтю, висловлює тим самим згоду на її публікування у виданні, розміщення у вільному доступі на сайті видання в мережі Інтернет і передачу тексту статті (зокрема посилань, бібліографічної інформації тощо) третім особам, надання яким цих відомостей має обов’язковий характер, або іншим особам для використання з некомерційною метою, забезпечення можливості цитування публікації та підвищення індексу цитованості автора й видання.
Редакційна колегія визначає науковий рівень поданої статті, відповідність тематиці видання та встановленим вимогам.
Редакція зберігає за собою право на незначне літературне редагування та корегування текстів зі збереженням авторського стилю.
Рішення редколегії щодо прийняття або відхилення рукопису ґрунтується на його актуальності, новизні, відповідності науковому спрямуванню та вимогам видання.
Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікування статті порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики.
