Генеза комунікативних ідей у педагогічній думці України (50-ті – 80-ті роки ХХ століття)
DOI:
https://doi.org/10.32405/2663-5739-2022-6-84-97Анотація
У статті визначено комунікативні ідеї в педагогічній думці України (50-ті – 80-ті рр. ХХ ст.), які впливали на становлення комунікативного підходу в освіті, та досліджено їх генезу (означення, соціально-історичні умови виникнення, становлення, розвиток, взаємовплив).
Доведено, що визначальним чинником становлення комунікативного підходу в 50-ті – 60-ті рр. ХХ ст. була комунікативно-педагогічна творчість В. О. Сухомлинського. Незважаючи на те, що наукова і практична діяльність вченого здійснювалася в межах радянської системи освітньо-педагогічної комунікації, яка характеризувалася авторитаризмом і монологічністю, він, свідомо чи несвідомо, долав її межі та вийшов на рівень гуманістичної й діалогічної комунікації – комунікативності.
У досліджуваний період, одночасно з комунікативно-педагогічною творчістю В. Сухомлинського, у напрямі актуалізації відповідних комунікативних чинників (ідей) активно працювали також інші педагоги. Зокрема, це дослідження проблеми «взаємин» (М. Вейт, В. Власенко, М. Красовицький, С. Максименко, Д. Ніколенко, І. Синиця та ін.), «такту» (В. Бойко, С. Максименко, Д. Самуйленков, І. Синиця, І. Федоренко та ін.), «спілкування» (Ю. Гапон, Б. Ільюк, С. Жовтобрюхова, О. Киричук, Г. Полякова, та ін.), «діалогу» (С. Курганов, В. Литовський, І. Соломадін, В. Ямпольский та ін.), «співробітництва» (Ю. Гільбух, С. Гузик, О. Захаренко та ін.).
Визначено, що процес генези комунікативних ідей в педагогічній думці України (50-ті – 80-ті рр. ХХ ст.) розгортався від означення комунікативних чинників освіти як міжособистісних (психологічних) форм освітнього процесу в системі «учитель – учень» (взаємини, такт, спілкування, діалог) до означення комунікативних чинників освіти як системоутворювальних явищ і понять освітнього процесу та освіти загалом (спілкування, діалог, співробітництво), що суттєво наблизило педагогічну науку до розроблення комунікативного підходу в освіті.
Дослідження генези комунікативних ідей засвідчує поступове усвідомлення педагогами ролі комунікативності як онтологічної, телеологічної та аксіологічної основи розвитку особистості та важливого методологічного принципу розвитку педагогіки та освіти загалом.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Микола Прищак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- вони залишають за собою право на авторство своєї роботи одразу після її публікації, зберігають це право за собою без жодних обмежень, а також передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC-SA, котра дозволяє іншим особам редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів їхній твір некомерційним чином поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах.
Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
СПІВПРАЦЯ З АВТОРАМИ
Редакція інформує авторів із редакційно-видавничим процесом, прописує терміни прийому матеріалів та дати публікації випусків. Окрім цього автор отримує детальний опис процесу рецензування. (Редакція здійснює підбір рецензентів для кожного окремого рукопису та надсилає авторам розгорнуті коментарі рецензентів).
Автор, подаючи статтю, висловлює тим самим згоду на її публікування у виданні, розміщення у вільному доступі на сайті видання в мережі Інтернет і передачу тексту статті (зокрема посилань, бібліографічної інформації тощо) третім особам, надання яким цих відомостей має обов’язковий характер, або іншим особам для використання з некомерційною метою, забезпечення можливості цитування публікації та підвищення індексу цитованості автора й видання.
Редакційна колегія визначає науковий рівень поданої статті, відповідність тематиці видання та встановленим вимогам.
Редакція зберігає за собою право на незначне літературне редагування та корегування текстів зі збереженням авторського стилю.
Рішення редколегії щодо прийняття або відхилення рукопису ґрунтується на його актуальності, новизні, відповідності науковому спрямуванню та вимогам видання.
Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікування статті порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики.
